Колізей у Римі

Колізей – найбільший амфітеатр у Римі, справжній символ Італії, одне із семи сучасних чудес світу. Його спорудження тривало 8 років – із 72 до 80 року за наказом імператора династії Флавії, й мало за мету показати надзвичайну могутність імператорського роду. Спорудження амфітеатру розпочав римський імператор Веспасіан після перемоги в Юдеї, а завершив будівництво у 80-му році син імператора – Тит.

Відкриття Колізею було ознаменовано гладіаторськими іграми. Римський історик Светоній пише: «Під час освячення амфітеатру й спішно збудованих поблизу бань він [Тит] показав гладіаторський бій, на диво багатий і пишний; влаштував він і морський бій, а потім вивів гладіаторів і випустив в один день п'ять тисяч різних диких звірів». 

Початкова назва Колізею - амфітеатр Флавіїв, нинішню назву почали вживати значно пізніше, починаючи з VIII століття. Довгий час Колізей був для жителів Риму і приїжджих головним місцем розваг: боїв гладіаторів, морських битв (ймовірно будівництво під ареною підвальних приміщень розпочалося за правління брата Тита, імператора Доміціана). Згодом пожежа частково зруйнувала амфітеатр, але за наказом Александра Сєвєра  його відреставрували. У 248 році імператор Пилип святкував у Колізеї тисячоліття існування Риму, а імператор Західної Римської імперії Гонорій у 405 році заборонив гладіаторські битви у Колізеї як антихристиянські.

Після нашестя варварів амфітеатр Флавіїв знову зазнає часткового руйнування. Із XI століття до 1132 року Колізей служив фортецею для знатних римських родів. Згодом цісар Священної Римської імперії Генріх VII подарував Колізей римському сенату та народу. Ще у 1332 році місцева аристократія влаштовувала тут бої биків, саме це й стало однією з причин систематичного руйнування Колізею. А у XV і XVI століттях будівельні матеріали амфітеатру використовували для побудови венеціанського палацу, кардинал Ріаріо – палацу канцелярії, Павло III – палацу Фарнезе тощо. Значна частина амфітеатру все ж уціліла, хоча будівля залишилася спотвореною.

Першим прийняв Колізей під свій захист папа Бенедикт XIV (1740-1758). Він наказав поставити посеред його арени величезний хрест, а навколо – ряд вівтарів в пам'ять ходи на Голгофу і смерті Спасителя. Цей хрест і вівтарі вивезли з Колізею лише в 1874 році. Папи, що наслідували Бенедикта XIV, особливо Пій VII і Лев XII, продовжували піклуватися про збереження уцілілих частин будівлі і підкріпили деякі стіни, яким загрожувало падіння, а Пій IX займався ще й внутрішнім облаштуванням Колізею. 

Сьогогні  Колізей охороняється італійським урядом, за розпорядженням якого, під керівництвом вчених археологів, уламки споруди було вставлено на колишні місця, а на арені велися розкопки, завядки яким відкрили значну частину підвальних приміщень. Незважаючи на всі негаразди, випробування, що випали Колізею, його розвалини, хоча й не зберегли колишнього виду, але й до сьогодні справляють надзвичайне враження.

Нині Колізей став символом Риму і одним з найпопулярніших туристичних об'єктів. У XXI столітті Колізей, за результатами голосування, був визнаний одним із семи Нових чудес світу.

.
Архітектура Колізею
Як і багато інших амфітеатрів, Колізей формою нагадує еліпс, всередині якого – арена такої ж форми. Від усіх споруд такого типу Колізей відрізняється своєю величиною. Це найграндіозніший античний амфітеатр: довжина його зовнішнього еліпса дорівнює 524 м, довжина арени - 85,75 м, її ширина - 53,62 м, висота його стін – від 48 до 50 метрів. За таких розмірів він міг вміщати близько 50 000 глядачів. Колізей побудовано на бетонному фундаменті товщиною у 13 метрів. 
Архітектурне рішення, застосоване при будівництві Колізею, і сьогодні застосовують для спорудження стадіонів: безліч входів розташовуються рівномірно по всьому периметру будівлі. Завдяки цьому публіка могла заповнити Колізей за 15 хвилин і залишити за 5 хв. Колізей мав 80 входів, з яких 4 були призначені для вищої знаті і вели до нижнього ряду. Звичайні глядачі входили в амфітеатр з-під арок нижнього поверху. Ці місця були розташовані навколо всієї арени у вигляді рядів кам'яних лав, що піднімаються одна над одною. Нижній ряд, або подіум, був призначений виключно для імператора, його сімейства та сенаторів, причому імператор мав особливе місце, що вивищувалося над іншими. Подіум відокремлювався від арени парапетом, достатньо високим для того, щоб убезпечити глядачів від нападу тварин. Далі розташовувалися місця для звичайної публіки, що утворювали три яруси. На першому ярусі, який містив 20 рядів лав (сьогодні повністю зруйновані), сиділи міські власті; другий ярус, що складався з 16 рядів лав, призначався для людей, що мають права римського громадянства. Стіна, що відділяла другий ярус від третього, була досить високою, і лави третього ярусу були розташовані на більш крутий похилій поверхні для того, щоб дати відвідувачам третього ярусу можливість краще бачити арену і все, що відбувається на ній. Під час вистав матроси імператорського флоту натягували над амфітеатром величезний тент для захисту глядачів від пекучих променів сонця або негоди.

Вартість будівельного матеріалу, використаного для спорудження амфітеатру - за цінами того часу складала близько 8 млн франків. Колізей дійсно символ величі Риму, недарма кажуть: «Поки Колізей стоїть - стоятиме і Рим, зникни Колізей - зникнуть Рим і разом з ним весь світ».