Статуя Христа-Спасителя

Статуя Христа-Спасителя - знаменитий монумент Ісуса Христа з розпростертими руками, розташований на вершині гори Корковаду, зав важки в сімсот тонн та висотою в 39 метрів, є справжнім символом Ріо-де-Жанейро і всієї Бразилії в цілому, одним із семи чудес світу та місцем паломництва тисяч віруючих.

Дорога до пам’ятника
Монумент Христа Спасителя - один з найвідоміших і популярних у світі. Щорічно не менше 1,8 мільйона туристів піднімаються до його підніжжя, аби помилуватися прекрасною панорама міста і бухти, мальовничою горою Цукровою Головою, знаменитими пляжами Копакабана і Іпанема, величезною чашею стадіону «Маракана» .

На вершину веде перша в Бразилії електрифікована залізниця, по якій курсує мініатюрний поїзд. Вона була збудована інженерами Перейрою Пассосом і Терсейрою Соарешем задовго до встановлення статуї Ісуса Христа. Згодом саме ця залізниця зіграла надзвичайно важливу роль у спорудженні монумента: саме по ній доставлялися будівельні матеріали на сімсот метрову гору.

Дістатися до статуї можна також автомобілем по автостраді, що проходить через державний заповідник Тіжука, який є найбільшим лісовим масивом в світі, що знаходиться в межах лише одного міста.
Спорудження статуї

У 1921 році наближення столітньої річниці незалежності Бразилії (1822 р.) надихнуло жителів міста - Ріо-де-Жанейро, яке на той час все ще було столицею Бразилії, на створення монумента Христа Спасителя. Журнал «Про Крузейро» оголосив збір коштів на спорудження пам'ятника. В результаті було зібрано 2,2 мільйона реалів. До кампанії підключилася і церква - тодішній архієпископ Ріо-де-Жанейро дон Себастьян Леме прийняв активну участь в створенні монумента.

Спорудження статуї тривало близько дев'яти років - з 1922 року по 1931 рік.
Початковий ескіз пам'ятника розробив художник Карлос Освальд. Саме він запропонував зобразити Христа з розпростертими в руками, який, немов би благословляє весь народ, завдяки чому фігура виглядала б, як величезний хрест. У первинному варіанті п'єдестал для статуї повинен був мати форму земної кулі. Остаточний проект монумента був розроблений бразильським інженером Ейтор де Сільва Коштою.

Проте через різноманітні причини, в тому числі технологічні, створити таку величезну скульптуру в Бразилії було тоді неможливо, і тому всі її деталі, включаючи каркас, були зроблені в Франції.
1924 року французький скульптор Поль Ландовський закінчив виготовлення голови і рук статуї. В розібраному вигляді всі деталі монумента були доставлені в Бразилії і по залізниці транспортувалися на вершину гори Корковадо.Від кінцевого пункту рейкового шляху до підніжжя статуї була розташовані звивисті сходи, що отримала прізвисько «Караколь» («Равлик»).

Відкриття та освячення монумента

12 жовтня 1931 відбулося урочисте відкриття та освячення пам’ятника, що став символом Ріо-де-Жанейро.
У 1965 році статуя була повторно освячена папою Павлом VI, а в 1981 році на святкуванні 50-річчя монумента був присутній папа Іоанн Павло II.

Статуя в наступні роки

За останні 75 років статую двічі ремонтували - в 1980 і 1990 роках. У 1932 і 2000 роках була проведена модернізація системи нічної ілюмінації. У 2003 році підйом що веде на оглядовий майданчик, обладнали ескалаторами.У 2007 році статуя була обрана одним з Нових семи чудес світла.
26 жовтня 2007 ієрархи Руської Православної Церкви вперше в історії здійснили православне богослужіння поблизу статуї. На богослужінні був присутній цілий ряд офіційних осіб і бізнесменів, які прибули в Ріо-де-Жанейро в рамках Днів Росії в Латинській Америці

.