Велика Китайська стіна

Велика Китайська стіна  - найдовший та найбільший пам'ятник архітектури у світі, протяжність якої становить 8851,8 кілометрів. Вона була створена для захисту північного Китаю від нападів кочівників. Будівництво тривало 19 століть – почалось у ІІІ ст. до н.е. та завершилось у XVI ст. Уздовж усієї Великої Китайської стіни споруджені каземати для охорони й сторожові вежі, а у головних гірських проходах — фортеці.

Історія
Зведення першої стіни почалося у III столітті до н.е. під час правління імператора Цинь Ши-Хуанді (династія Цинь) для захисту держави від набігів кочового народу Хунну. У будівництві брала участь п'ята частина всього населення країни, тобто близько мільйона осіб. Довжина стіни з усіма відгалуженнями становить 8 тисяч 851 кілометр і 800 метрів. Протяжність самого муру від краю до краю - 2500 км.

Стіна повинна була служити крайньою північною лінією можливої експансії (поширення) самих китайців, оберігати підданих "Серединної імперії" від переходу до напівкочового способу життя, злиття із варварами. Цей мур мав чітко зафіксувати кордони китайської цивілізації, сприяти збереженню єдиної імперії, щойно складеної із кількох завойованих царств.
У період правління династії Хань (206 р. до н.е. – 220 р. н.е.) стіна була розширена на захід до Дуньхуана. Також була споруджена лінія сторожових веж, що йде вглиб пустелі для захисту торговельних караванів від набігів кочівників.

Ті ділянки Великої Стіни, які збереглися до нашого часу, були побудовані за час правління династії Мін (1368-1644). У цю епоху основними будівельними матеріалами були цегла і кам'яні блоки, які робили конструкцію більш надійною. Протягом правління Мін стіна простягнулася зі сходу на захід від застави Шаньхайгуань на березі Бохайскогої затоки Жовтого моря до застави Юйменьгуань, що знаходиться на межі сучасних провінцій Ганьсу і Синьцзян-Уйгурську.

Руйнування і реставрація стіни

Династія Цин (1644-1911), подолавши Стіну з допомогою зрадника Саньгуя, поставилася до цього укріплення із зневагою. За три століття правління роду Велика стіна майже повністю зруйнувалася під впливом часу. Лише її невелика ділянка поблизу Пекіна, під назвою Адалін, належно підтримувалася – це були своєрідні «ворота в столицю». У 1899 році американські газети повідомили, що мур буде і зовсім знесений, а на його місці збудують шосе.
У 1984 році за ініціативою Ден Сяопіна стартувала програма із реставрації Великої Китайської стіни, яка фінансувалася коштами китайських та міжнародних компаній, а також приватних осіб.
Через деякий час стало відомо про те, що 70-кілометровий відрізок стіни в провінції Ганьсу на північному заході країни піддається активній ерозії. Причина - інтенсивне ведення сільського господарства в Китаї, яке, починаючи з 1950-х, привело до висушування підземних вод, і як результат цей регіон став головним джерелом і центром зародження потужних піщаних буревіїв. Більше 40 км стіни вже зникло, залишилось лише 10 км, висота стіни в деяких місцях зменшилася від п'яти до двох метрів.

Цікаві факти
При укладанні кам'яних блоків стіни вживалася клейка рисова каша з домішкою гашеного вапна.
Всупереч існуючій думці, Велику Китайську стіну не можна побачити неозброєним оком із орбітальних станцій, хоча на супутникових знімках її добре видно. Для цього потрібно мати зір у 8 разів кращий, ніж у звичайної людини. А з Місяця її можна побачити з таким же успіхом, як і людську волосину на відстані 3 км.